Поганий настрій

  Найбільш небезпечний ворог школяра — поганий настрій, що залежить від того, як пройшов ра­нок.

  У цього малюка знову «проспа­ли», і тепер його чекає купа не­приємностей. Зарядку не зробив, поснідати не встиг, зібрався абияк. Хлопча й так квапиться, але дорослі підганяють його й сварять за повіль­ність. У школу доводиться бігти, од­нак до початку занять усе одно спіз­нився. Сум'яття в душі. Тремтячи­ми руками хлоп'я відчиняє двері й невпевнено йде до свого місця. Він неспокійно озирається навкруги, й починає діставати речі з ранця, але ручка з гуркотом падає на підлогу, підручник не знаходиться. Виявля­ється, що лінійку забув удома, олі­вець зламаний, наспіх засунутий зошит зовсім зім'ятий.

  Продзвенів дзвоник, а малень­кий бідолаха нічого не бачив, не чув і не довівався. Вій так старався вчора на уроці, пишався, що його похвалили за гарну відповідь, але нині похвали не буде...

  От з'явилася дівчинка, що в неї знову очі «на мокрому місці» і плаксивий вираз довго  не сходитиме з обличчя.         

  Батьки йдуть на роботу, коли вона ще спить. Бабуся ж якомога довше не будить онучку, а потім вдома все стає з ніг на голову. Обидві метушаться, кричать, звинувачуючи одна одну в тому, що альбом для малювання ку­дись дівся, від блузки відірвався ґу­дзик, туфлі не вичищені, на шнурку затягся вузол...

  Ці дрібниці, про які потрібно було подбати ще звечора, виби­вають із колії, дівчинку охоплює страх спізнитися в школу. Настрій зіпсований.

  Я переконана: половину уроку, можливо, навіть більше, дівчатко сидітиме насупившись, нічого не сприймаючи, поки не забудуться ранкові неприємності. А як  відбивається на її здоров'ї й успі­хах у навчанні — взагалі говорити не доводиться.