1913-1944 р.р.
Городище – село, відоме з ХVІІ століття. На території Городищ знайдено римські монети ІІ століття нашої ери, виявлено древлянське городище та курганський могильник Х-ХІІІ ст. У 1648 році належало великим землевласникам Єльцям, мало 180 димів. Після закінчення Визвольної війни під проводом Богдана Хмельницького майже всі жителі були винищені поляками чи повтікали за Дніпро. Пізніше належало овруцькому коморнику Галецькому, потім поміщику Владиславу Ковнацькому, на початку ХХ століття - Костянтину Гижицькому. У 1900 році налічувалося 729 жителів, 250 дворів. З 1861 по 1923 рік село було у складі Малинської волості Радомисльського повіту Київської губернії. 1923-1925 р.р. – Київська губернія, Малинська округа, Малинський район. У 1923 році утворена Городищенська сільська рада.
1925-1930 р.р. – Коростенська округа, Малинський район. 1930-1937 р.р. – Київська область, Малинський район. 22 вересня 1937 року створено Житомирську область, до складу якої увійшов Малинський район, а відповідно й село Городище. 6 квітня 1912 року Малинське Волосне Правління отримало рішення Земських Зборів Радомисльського повіту про будівництво однокласного двокомплектного земського училища у селі Городище відповідно до прохання товариства селян. У 1913 році на кошти, виділені Радомисльською Повітовою Земською Управою, було збудовано однокласного двокомплектне земське училище. Старожили села вважають, що усіляко сприяв відкриттю земського училища піп Яворський, який проживав на території села, після відкриття земського училища викладав там Закон Божий. Земське училище — це загальноосвітня початкова школа з чотирирічним курсом навчання: однокласне – один учитель в одній кімнаті навчав учнів усіх класів; двокомплектне – при кількості дітей, більшій від 50, учні навчалися з 2 учителями. Земське училище включало в себе навчальні класи, рекреації, квартири для вчителів. Предмети викладання: Закон Божий, читання, письмо, церковнослов'янська мова, арифметика, співи. Оскільки для цього типу шкіл не було сталих програм, вчителі користувалися свободою у виборі методів навчання і підручників, збільшували рівень початкових знань, викладаючи природознавство, фізику, хімію, географію та історію.
Як правило, переважна більшість педагогів навчала за книгами Т. Г. Шевченка, К.Д.Ушинського, П. О. Куліша, Л. М. Толстого, М. О. Корфа. 1913-1914 р.р. – в училищі 1 клас, працює 1 учитель. 1915-1917 р.р. – в училище розпочинають ходити діти зі станції Малин.Створено 3 класи. Працюють 4 вчителі. У 1918 році за часів УНР - Городищенська однокласна чотирирічна народна школа. У 20-их роках – Городищенська чотирирічна трудова школа. 1938 рік - перший випуск Городищенської неповної середньої (семирічної) школи. Після початку війни й до 1944 року школа не працювала.
1944-1960 р.р.
1944 рік - відновлюється навчання у Городищенській неповній середній школі. Працює 6 учителів. Заняття у 2 зміни.
1945 рік – перший повоєнний випуск.
1949 – 1950 н.р. – 5-б клас – 44 учні.
1950-1951 н.р. – 319 учнів – 10 класокомплектів. Працює 16 учителів.
До 1956 року навчання організовувалося у дві зміни. Щоденна фіззарядка.
1953 рік – починає діяти учнівський комітет, створено загальношкільну редколегію.
11.11.1955 р. – встановлено покласне чергування учнів по школі, визначено пости чергування та обов’язки чергових.
03.04.1955 р. – І олімпіада юних математиків
15.05. 1960 р. - ІІ місце у районній спартакіаді учнів V-VІІ класів.
Предмети викладання: українська мова, російська мова, німецька мова, математика, природознавство, хімія, фізика, географія, історія, малювання, співи, фізкультура, ручна праця, креслення.
Гуртки: співочий, драматичний, юннатів, технічний, математичний, літературний, фотогурток, фізкультурний.
Школа мала підсобне господарство: тримали коней, вирощували кролів, птицю, власними силами обробляли пришкільну земельну ділянку.
Документи про освіту отримали близько 400 учнів.
Похвальними листами нагороджено 7 учнів.
Учителі:
Юрченко Іван Тимофійович
Корнієнко Людмила Іллічна
Вихлянцев Олексій Федотович
Слюсар Марія Антонівна
Тумулець Валентина Сигизмундівна
Опанасенко Михайло Петрович
Папета (Гончарук) Паша Петрівна
Корнієнко Олександр Володимирович
Настенко Надія Василівна
Осадчий Петро Іванович
Черняхівська Ніна Петрівна
Яременко Марія Василівна
Чеповецька Броніслава Юхимівна
Гузь Надія Петрівна
Толкачова Ганна Григорівна
Фурманська Анеля Мар’янівна
Крамар Марія Іванівна
Міненко Марія Андріївна
1960-1990
1960-1961 н.р. – 1-ий випуск Городищенської восьмирічної школи
Міненко Михайло Васильович розпочинає розширювати школу. Протягом 1960-1969 років було добудовано 5 кімнат (сучасні кабінети історії, української мови й літератури, кабінет директора, методичний кабінет, кабінет математики). Це дало можливість перевести в будівлю школи початкові класи, які навчалися в будинку напроти (Городищенська, 175). Вивільнене приміщення було переобладнане під майстерню та їдальню.
1962-1963 н.р. – обладнано кабінети хімії та фізики.
1973 рік - прийнято Статут школи.
03.03.1973 року с. Городище включене в межі міста Малина. З центральної вулиці села утворена вулиця Городищенська.
01.11.1975 року школа отримує статус Малинської восьмирічної школи №6, яка знаходиться за адресою: м. Малин, вулиця Городищенська, 140.
1973 – 1976 р.р. – Юрченко Олександр Наумович здійснює другу добудову школи (кабінети захисту Вітчизни, початкових класів, світової літератури, спортзал, майстерня).
1982-1983 н.р. – Дорощук Борис Мусійович вводить в дію котельню (замінено пічне опалення на централізоване), перекриває школу.
У 80-х роках учні школи стають активними учасниками й переможцями різноманітних конкурсів: предметні олімпіади, районні огляди художньої самодіяльності, районні туристичні зльоти, гра «Зірниця», спортивні змагання.
70-80-ті роки – при школі діють літні табори праці й відпочинку.
Щоосені учні залучаються до роботи в колгоспі: збирання та перебирання картоплі, підняття льону, виривання буряків, збирання хмелю, яблук, вибирання огірків.
80-ті роки – збирання металевого брухту (до 8 т на рік).
Документи про закінчення школи отримали 787 учнів
20 учнів закінчили школу з Похвальними листами
Директори,
які
працювали у Малинській ЗОШ І-ІІІ ст. №6
з
1913 року по даний час Заступники,
Учителі:
Міненко Марія Андріївна
Марченко Марія Арсенівна
Бобилев Андрій Петрович
Михайлекно Марія Антонівна
Михайленко Ганна Іванівна
Заровна (Ліпова) Ніна Антонівна
Котовець Марія Мусіївна
Опанасенко Ганна Гаврилівна
Вишнівська Дарія Федорівна
Деняченко Микола Сергійович
Фурманчук Йосип Степанович
Міненко Ліда Миколаївна
Осадча Ольга Петрівна
Корнійчук Галина Пилипівна
Карпенко Віктор Тимофійович
Шолох Віра Кузьмівна
Недашківська Тетяна Петрівна
Прокопенко Валентина Василівна
Щербина Галина Василівна
Мороз Микола Іванович
Осадча Валентина Іванівна
З 01.09.1989 року школа отримує статус Малинської середньої школи №6 й переходить на одинадцятирічний термін навчання.
1990 рік - для їдальні виділено окреме приміщення, звільнені кімнати переобладнано під навчальні кабінети.
02.11.1992 рік – перехід на п’ятиденний робочий тиждень
1993 рік - до 80-ти річчя школи впорядковано шкільне подвір’я, змінено огорожу.
З 1994 року Рипік Олександр Анатолійович прикладає усі зусилля для зміцнення матеріально-технічної бази школи:
1994 рік - оновлено фасад школи.
2005-2006 р.р. – обладнано сучасний комп’ютерний кабінет з підключення до мережі Інтернет.
2006 рік - газифікація шкільної котельні.
2005-2012 р.р.- сучасний ремонт 8 класних кімнат, коридору; для кабінетів середньої та старшої школи придбано нові парти, стільці, дошки.
У школі вирує культурно-спортивне життя, примножуються традиції:
1лютого 1998 рік – перший випуск шкільної газети «Шпора», головний редактор – Романчук Ніна.
2001 рік - Створено Учнівську Республіку, першим президентом якої обрано Багінського Анатолія.
З 2000 року:
- започатковано конкурс «Учень року»;
- стає традиційним конкурс «Таланти твої, школо!»
Понад 100 призових місць у спортивних змаганнях. Крім того, випускники школи:
Косинський Дмитро – майстер спорту міжнародного класу, срібний призер чемпіонату Європи з метання списа, чемпіон України.
Рябченко Тетяна – майстер спорту, чемпіонка України з велоспорту.
Міненко Євгенія – майстер спорту, чемпіонка України з велоспорту.
Машкевич Катерина (2013 рік – учениця 10 класу) – майстер спорту, чемпіонка Європи, бронзовий призер чемпіонату світу з вільної боротьби серед кадетів
З 2002 року – понад 50 призових місць з предметних олімпіад на рівні міста, участь в обласних конкурсах.
Школа – найспівучіша у місті: Гаращук Вікторія, Черненко Євгенія, Осадча Ганна, Карпенко Владислав, Бондаренко Леся, Недашківська Тетяна – переможці конкурсів «Пісенний вернісаж», «Перша нота», «Кришталеві ноти».
З 2000 року шкільна команда Дружини юних пожежників неодноразовий призер обласного етапу фестивалю Дружин юних пожежників.
2001рік – команда ДЮП – учасник Всеукраїнського етапу змагань.
Свідоцтва про базову середню освіту (9 класів) отримали 636 учнів. З них з відзнакою – 30 учнів.
Атестати про повну загальну середню освіту отримали 279 учнів. З них нагороджені Золотою медаллю – 26 учнів, Срібною медаллю – 5 учнів.
Учителі:
Островська Галина Семенівна
Павленко Тетяна Миколаївна
Марченко Лідія Степанівна
Спічкіна Олена Олександрівна
Говорадло Марія Петрівна
Алєшко Сергій Вікторович
Воронцова Людмила Вікторівна
Грищенко Тетяна Петрівна
Колесник Микола Миколайович
Овчаров Микола Іванович
Пікуль Анатолій Миколайович
Куберт Людмила Миколаївна
Нагорна Ольга Борисівна
Рябченко Наталія Миколаївна
Дідківська Тетяна Петрівна
Буднік Алла Євгеніївна
Сльозко Тетяна Михайлівна
Лойко Наталія Петрівна
Рипік Світлана Михайлівна
Зеленко Наталія Миколаївна
Тищенко Тетяна Анатоліївна
Левкович Леся Миколаївна
Шевченко Валентина Михайлівна
Духопело Володимир Олексійович
Литвиненко Володимир Іванович
Артемчук Валентина Миколаївна
Омельченко Тамара Володимирівна
Яковенко Олеся Олександрівна
Шквара Тетяна Валентинівна
Крента Олена Іванівна
Савко Оксана Володимирівна
Видиш Наталія Петрівна
Пінчук Оксана Анатоліївна
Старченко Тетяна Миколаївна
які працювали у Малинській ЗОШ І-ІІІ ст. №6
з 1913 року по даний час
Коли директор школи може бути спокійний? Ви скажете: ніколи. Маєте рацію. І все ж, якщо директорові школи пощастило із заступниками, тоді він має право на спокій. Саме так у нашій школі. Завжди, і в далекі 40-ві, і сьогодні, поряд з людьми, які очолювали нашу школу, знаходилися і знаходяться ті, на чиїх плечах лежить відповідальність і за розклад, і за проведення шкільних вечорів. Ми по праву пишаємося заступниками директорів, які разом із педагогічним колективом працювали над становленням школи, яка стала міцним осередком передової педагогічної науки:
Заступники (переглянути документ)