Навчання й гуляння

  Із першого шкільного  дня час  доводиться рахувати, його постійно не вистачає. Після уроків — усі це чудово усвідомлюють — потрібно зробити домашнє завдання, та ще й виконати роботу якісно. Посилена увага до навчальних успіхів сво­го чада — сьогодні фактор батьківського престижу. От і змушує мама переписувати вправу по кілька ра­зів, а м'язи — слабкі. Тому почерк стає нерозбірливим, букви — коря­вими, письмо — неохайним.

  Або читання. Щоб прочитати одну сторінку тексту, треба зроби­ти 590 рухів очима. Дитина швидко втомлюється, не в змозі концен­трувати увагу. Починаєш із нею говорити, а вона не слухає. З'яв­ляється, розгальмування: вертить­ся, постійно щось хапає руками, рветься кудись, може й під стіл залізти або на дивані пострибати. «Який пустун! Припини балувати­ся!», — гнівно вигукують дорослі, дивлячись на такого малюка. А він просто не витримує інтелектуаль­ного навантаження.

  Наближаються сутінки, а ма­ленький трудівник завзято й безна­дійно робить уроки.

  Скільки ж часу йде в нього на це? Два, три, часом навіть чоти­ри години! Як показують спосте­реження, зовсім не рідкість, коли першокласник сидить за уроками чотири години.

  А якщо ще музика, іноземна мова?

  Де ж вихід? І перше, на що йдуть батьки, — скасування прогу­лянки. Не встигаєш — не гуляєш. Картина досить знайома.

  Але ось уроки зроблені, і напри­кінці дня неослабною увагою всієї родини заволодіває телевізор. Між іншим, за це задоволення діти роз­плачуються своїм здоров'ям. Тому дозволяти дітлахам бути телегляда­чами краще у вихідні дні й трохи більше на канікулах. Причому ди­витися трансляцію треба сидячи на твердому стільці, а не розвалю­ючись у кріслі або, що ще гірше, лежачи на дивані.

  Чи замислювалися ви, чому пе­редача «На добраніч, діти» триває 15 хвилин? Рівно  стільки часу до­зволяється дітям проводити біля те­левізійного екрану. Однак люблячі мами й тата, нехтуючи елементарни­ми правилами, не заперечують, коли хлопчики й дівчатка до глибокої ночі просиджують перед телевізором або комп'ютером, забуваючи про вечір­ній моціон.

  Денна норма прогулянки першокласника — 3 години. А скільки гуляє ваша дитина? Напевно, менше. До чого це призводить?

 Перевтома росте, нестача свіжо­го повітря збільшується. Як наслі­док, батьківська недбалість обер­тається на шкоду школяру. Він виснажується в боротьбі з непра­вильним режимом і незробленими уроками. Важко входить у світ обов'язків, яких не знав колись, причому обов'язків не завжди при­ємних. Нелегко сходиться з однолітками в новому колективі й бо­їться вчителя.

  Усе це позначається на загаль­ному стані організму: багато дітей худнуть, скаржаться на головні болі, поганий сон і нічні жахи, а зранку в них «ватна голова» і син­ці під очима.

  Ось чому саме спочатку надзви­чайно важливо чітко визначити ре­жим дня першокласника й домог­тися його виконання, тобто орга­нізувати життя дитини так, як це необхідно для успішної навчальної праці. І пам'ятайте, будь-яка «напіворганізація» лише додасть їй труднощів, а вам принесе в май­бутньому чимало турбот.