Мітинг до Дня Перемоги 2013 рік

Весна іде, і переможним кроком

В тюльпановому вічному вогні

Йде травень крізь хвилини, дні і роки,

Несе нащадкам спогади свої.

Весна іде квітчасто, гордо, юно,

Як втілення найчарівніших снів.

О весно красна, ти ще не забула

В історії своїх жахливих днів?

Із року в рік часопис віддаляє

Своїх нащадків далі від війни.

Та травень знов і знову нагадає,

Як із життя ішли його сини.

Буяють мирно квіти на могилах,

До сонця красного метелики летять.

А ті, кому війна зламала крила,

Священним вічним сном в могилах сплять.

Не кажіть "Була війна давно», -

Ніби вчора, все було учора…

Влізла у наш дім руда потвора,

По-злодійські вибивши вікно.

Насунулась нелюдів навала,

Виродків ворожості і зла

Нівечила, нищила, вбивала

Вішала, калічила, пекла.

Поки сонце ясне у горі є,

Поки нам життя дає воно,-

Біль наш вічний, він не постаріє.

Не кажіть: «Була війна давно…»

Минули дні і роки пролетіли,

А дня того забудь ніхто не міг.

Тут навіть сосни з горя посивіли,

Тут навіть камінь плаче край доріг.

Хіба ж забудеш, як палили хати?

Гойдались мертві у страшній петлі,

І на шляху валялися хлоп’ята,

Багнетами прибиті до землі.

Хіба ж забудеш, як сліпого діда

В звірячій злобі витягли крізь дим.

До танків прив’язали людоїди

І розірвали надвоє живим.

Тремтять гармати.

Б’є на сполох дзвін.

Залізні круки вилітають з хмари.

Горить Вкраїна з чотирьох сторін

І на чужинців просить з неба кари.

Синів, дочок благає: «Захистіть!»

Страждає в муках Україна мила.

І піднімається з глибин століть

Непоборима, нездоланна сила.

В'їдався в очі попіл бою,

Димами слався по ріллі.

Ми відступали і з журбою

Палили хати у селі,

Щоб під ногами людожера,

Ввібравши наш великий гнів,

Кипіли ріки і озера,

Вогонь розплати пломенів.

І всюди, в полі і в окопі,

Де посивіли стебла трав,

Душив катів гарячий попіл,

Пісок могильний замітав.

Настане судний день розплати!

Ми відступали по землі,

Щоб місце дати, де лежати

Фашистам в чорній бугилі.

А ми знайдем шляхи додому,

Як птиця їх знаходить вік,

По яснім сонцю після грому,

По дзвону українських рік.

Упав солдат в бою нерівнім

На трав настелені мости...

Та поклялися друзі вірні

До Перемоги з ним прийти.

Й таки прийшли. О тій годині,

Коли настав кінець війни,

Він розписався у Берліні

Своїм багнетом на стіні.

Коли ж додому повертали,

Звільнивши од напруги світ,

До праці вірні друзі стали,

А він підвівся на граніт.

Підвівсь і став як образ слави

На скелі Дністровій крутій:

О тих, що ніч перемогли,

Щоб діти вільної держави

Рівнятися на них могли.

Одержала звістку матуся,

Що син її впав за Дністром.

Поїхала мати до сина

В далекі світи із села

І білу пшеничну хлібину,

і шитий рушник привезла.

Спинилась вона над водою,

На скелі Дністровій крутій:

Могила його під горою

І писаний камінь на ній.

Заплакала: "Сину, мій сину,

Як довго до тебе я йшла..."

Могилу, неначе дитину,

Руками вона обняла.

А річка шуміла невпинно,

І тихо шуміла трава,

І тільки червона калина

Тремтіла, неначе дива.

А мати стоїть на колінах,

І пальці торкають граніт,

І поруч моя Україна

В скорботі із нею стоїть.

Зупинися!

Де б не був - в Москві, а чи Соренто,

Де б не був - в Парижі, чи Варшаві,

Зупинися біля монументу -

Де в граніт закута вічна слава.

Зупинися... Друже, зупинися -

Там твої батьки, а може, й діти...

Уклонися, низько уклонися

Тим, що вічно в серці будуть жити.

Не пройди, сучаснику, спокійно,

Квіти поклади на ці могили,

Кинь прокляття розпроклятим війнам.

И тих вшануй, які життя любили.

Я пам’ятаю вас, мої герої!

Я принесу конвалій навесні,

І чорнобривців літньою порою,

Калини кетяг у осінні дні.

Залишу стигле яблучко на Спаса

І крашанку у Великодній час.

Щоб поминальна свічка не загасла,

Завжди я пам’ятатиму про вас.

Зупинись, прислухайся на мить –

Кричать і мати і дитина:

Хай буде мир! Хай більше не горить

У пеклі війн твоє життя, людино!

Вітаємо зі святом всіх вас щиро!

Живіть здорові в щасті і в теплі!

Бажаєм всім любові, щастя, миру

На нашій рідній і святій землі!

Хай пісня лине в синь небес крилато,

У мирне небо хай зліта салют!

День Перемоги – це найкраще свято!

І на землі хай в мирі всі живуть!