Дитячий лікар

Осадча Людмила Григорівна

                         Шановні батьки! 

    Ваша дитина готується ста­ти школярем!

Цей крок дуже важливий для вас, вашої дитини. Новий колектив, навчання — усе це збіль­шує навантаження на нервову, імунну, ендокринну системи. Крім цього, у віці 5—7-ми років відбуваєть­ся певна фізіологічна перебудова організму: дитина починає активно рости, у неї збільшується потреба в усіх поживних речовинах, вітамінах. Усе це ство­рює певні проблеми в адаптації дитячого організму до шкільного життя

В умовах реформування сучасної школи важливою є така організація навчання і виховання, яка, не ви ключаючи труднощів, дозволяє забезпечити всебічний розвиток учнів на тлі зміцнення їхнього здоров'я.

Як свідчать дослідження, стан здоров'я всіх вікових груп школярів України за останнє десяти­ліття значно погіршився. Збільшилося число дітей, які мають хронічні захворювання або функціо­нальні відхилення. Серед школярів різного віку відзначається зростання кількості захворювання си­стеми травлення, крові, алергійних, ендокринних, порушень обміну речовин, зору, нервово-психіч­ної патології.

Ще до початку навчання в школі у 17—21 % дітей реєструють хронічні захворювання різного характе­ру. На кінець дошкільного періоду в 54 % дітей відзначають порушення функціонального стану різних систем організму: відхилення в стані опорно-рухового апарату мають 30% дітей, носоглотки — 25 %, нервової системи — 30 %, органів травлення — 30 %, алергійні прояви реєструють у 25 % дітей.

За період навчання у школі стан здоров'я дітей значно погіршується. За даними різних досліджень, на хронічні захворювання страджають 37—45 % шко­лярів, а біля 50—53 % з них мають морфофункціональні порушення різного характеру.

Систематичні спостереження за змінами стану здоров'я дітей шкільного віку виявляють збільшен­ня числа захворювань не лише на кінець періоду шкільного навчання, але вже протягом його перших років. Від молодших до старших класів збільшуєть­ся кількість учнів з різними відхилення здоров'я, в 1,5—2 рази зростає число дітей з хронічною патоло­гією.

Серед випускників шкіл кількість здорових ста­новить лише 6—10 %.

Відомо, що стан здоров'я дітей та підлітків фор­мується під впливом цілого комплексу соціальних, біологічних та психологічних факторів. Доведено, що існує тісний взаємозв'язок між умовами й організа­цією навчання і виховання школярів та станом їхньо­го здоров'я. Ця проблема постає особливо гостро саме зараз, коли система сучасної освіти передбачає перебування дітей у школі упродовж 12-ти років, а зміни в організації навчально-виховного процесу підвищують вимоги до психофізіологічних якостей дітей різного віку, їхньої здатності сприймати, запа­м'ятовувати та засвоювати інформацію.

Виявлено чітку залежність рівня здоров'я дітей шкільного віку від ступеня їх обтяженості негатив­ними мікросоціальними, біологічними і психосоціальними факторами, як на рівні школи, так і на рівні сім'ї. На думку багатьох дослідників, для здоров'я дітей шкільного віку фактори навчання і виховання дуже важливі, тому що саме вони значною мірою формують життєдіяльність дитини як у шкільному, так і в позашкільному середовищі протягом трива­лого періоду шкільного навчання.

Щодо харчування, то сучасні дослідження дово­дять, що раціони дітей дошкільного та шкільного віку в Україні дефіцитні за вмістом тваринного білка, мікронутрієнтів — вітамінів, кальцію, йоду, заліза. Білок тваринного походження часто замінюють на рослин­ний, переважно злакових рослин. Аналіз фактично­го харчування школярів, які проживають у містах, показав: біля 30 % із них не споживають свіжих фруктів і соків, 38 % — молочних продуктів, 68 % — риби і рибопродуктів, а 10 % узагалі не споживають продуктів тваринного походження. Збільшився обсяг вживання дешевих продуктів, менш біологічно цінних, але більш енергоємних, які забезпечують енергетичну цінність раціону.

Враховуючи збільшення потреби дитячого організ­му в усіх поживних речовинах, треба правильно до­бирати раціон дитини. Це мають бути нежирні сорти м'яса: кролятина, телятина, рідше — курятина, двічі на тиждень — риба. Необхідно щодня давати дітям кисломолочні продукти (кефір, йогурт, ряжанку, не­жирний сир), овочі (капусту, моркву, буряк, цибу­лю), фрукти (яблука, груші, банани). Слід обмежити споживання маринадів, кетчупів, майонезів, грибів, копчених ковбас, сосисок, кондитерських виробів тощо. З каш краще вводити в раціон гречану, вівся­ну, рисову. їсти слід 4—5 разів на день, більшу час­тину їжі — на обід.

Протягом місяця до початку навчання бажано да­вати дітям полівітамінні комплекси.

Результати вивчення стану здоров'я дитячого на­селення свідчать, що діти 5—6-ти років у віковій структурі захворюваності мають найвищий рівень неінфекційної патології порівняно з іншими віковими групами дітей старшого дошкільного та молодшого шкільного віку. Для розвитку дітей даного віку характерні такі негативні тенденції, як затримка процесів росту, зменшення маси тіла, життєвої ємкості легенів, м'язової сили кистей рук.  Відповід­ного рівня «шкільної зрілості» досягає лише поло­вина дітей 6-ти років.

Здоровий спосіб життя дітей шкільного віку неможливий без раціонального режиму дня. Як відомо, він є одним з важливих факторів життєдіяльності, від якого зале­жить адаптація учнів до навчального навантаження. Однак аналіз даних показав, що порушення ре­жиму дня спостерігається серед учнів початкових класів у 91,3—94,4 % випадків, а серед молодших підлітків — у 72,7—87 % випадків.

Найчастіше це стосується тривалості нічного сну, наявності денного сну у дітей молодшого шкільного віку, відпочинку на свіжому повітрі та рухової ак­тивності, порушень гігієнічно обґрунтованої трива­лості виконання домашніх завдань, заміни активно­го відпочинку переглядом телепередач.

Відомо, що нічний відпочинок — це провідний чинник, від якого залежить як забезпечення високого рівня розумової працездатності та результатив­ності шкільного навчання, так і здоров'я дітей.

Разом з тим, проведені дослідження пока­зали, що зменшення тривалості нічного сну є найпоширенішим порушенням режиму життєдіяльності серед дітей шкільного віку в усіх вікових групах. Лише у 5,6 % першокласників тривалість нічного сну відповідає фізіологічним потребам. У 94,4 % випадків спостерігається зменшення його трива­лості. При цьому, як показали дослідження, 72,2 % дітей не сплять удень, хоча за умов початку шкільно­го навчання з 6-річного віку денний сон є обов'яз­ковим для підтримання функціонального стану та збереження здоров'я маленьких учнів. Але, на жаль, така форма відпочинку, як денний сон, передбаче­на лише у класах, обладнаних у дитячих  садках. У загально­освітніх школах не створені умови для денного сну, а вдома, за результатами анкет, вдень сплять тільки 27,8 % дітей із загальної кількості, тобто майже всі ті, кого одразу після уроків забирають додому. У школі залишається понад 72 % першокласників-шестирічок, які позбавлені денного відпочинку (сну), хоча, за даними опитування батьків, мають потребу в ньому.

У 2-х та 3-х класах практично незмінним зали­шається високий відсоток дефіциту нічного сну (2-й клас - 91,3 %; 3-й клас — 92,9 %).

Причинами порушення нічного сну є надмірний обсяг домашніх завдань у 1—2-х класах, невміння організувати свій час, щоденний перегляд телепере­дач, додаткові заняття тощо.

У наукових працях останніми роками звертаєть­ся увага на високий рівень відставання фізичного розвитку та порушень здоров'я серед дітей, які мали дефіцит нічного сну, особливо у поєднанні зі стресогенними впливами. Систематичне недосипання є провідною причиною зниження розумової праце­здатності та дезадаптації учнів в умовах навчання та виховання.

Як показали детальний аналіз анкет та опитуван­ня учнів, випадки, коли тривалість нічного сну відпо­відала гігієнічним нормативам або перевищувала їх, у більшості випадків припадали на вихідні дні. Учні таким чином намагалися «відіспатися» і компенсу­вати недосипання упродовж тижня.

Насторожує і той факт, що на тлі збільшення тривалості виконан­ня домашніх завдань у 32,4—55,6 % випадків спос­тережень учні недостатньо перебували на свіжому повітрі. Разом з тим, відомо, що саме тривалість перебування на свіжому повітрі характеризує якість відпочинку дітей. Доведено, що перебування на свіжому повітрі є важливим фактором впливу на фізичний розвиток і здоров'я дітей.

Встановлено, що для багатьох учнів характерний спосіб життя з низьким рівнем рухової активності.

Позитивна мотивація щодо занять спортом та фізкультурою спостерігалася лише у 62,3 % учнів молодших та середніх класів. Незважаючи  на навчальне пе­ревантаження та відсутність повноцінного відпочин­ку, лише в 23,3 % випадків учні роблять ранкову гімнастику, 14,6 % школярів займаються спортом.

Можна стверджувати, що серед обстеженого кон­тингенту дітей ще недостатньо сформована орієнта­ція на здоровий спосіб життя та особисте фізичне вдосконалення.

Отримані дані свідчать про необхідність перегля­ду впорядкування режиму дня учнів, підвищення  рівня їхньої рухової активності.   

Бажано вже зараз привчати дитину до режиму сну та праці, подібного до шкільного. Старший дошкіль­ник обов'язково має спати вночі 10 годин. Оптималь­но лягати спати о 21.00 і прокидатися о 7.30.

Добре починати день з активних рухів під ритмічну музику 10—15 хв, потім облитися до пояса ледь теплою водою, розтерти тіло лляним рушником.

Розглянемо особливості про­ведення навчальних занять першокласників у класах при дитячому  садку та в загально­освітньому закладі з метою — виявити, якою мірою навчальне навантаження та організація навчання відповідають психологічному розвитку та функціо­нальному стану організму дітей молодшого шкільного віку. Адже відомо, що їх невідповідність може вик­ликати порушення адаптації та спричинити розлади здоров'я.

Діти, які навчаються в 1-му класі при диячих садках, переживають найменший психологічний стрес від переходу до шкільного навчання.

На жаль, у загальноосвітніх школах не завжди є можливість для створення відповідних умов навчан­ня учнів 6-річного віку. Більшість шкіл побудовані за типовими проектами і в них не передбачені кімна­ти для відпочинку молодших школярів та ігрові кімнати, а це призводять до порушень організації навчально-виховного проце­су і негативно відбиваються на фізичному розвитку та формуванні здоров'я дітей молодшого шкільно­го віку.

          Має значення і кількість учнів у класах. Якщо вона невелика, то більше уваги приділяється індивідуальному підходу до на­вчання, кожній дитині зокрема, що теж дає можливість швидше адаптуватися до нових умов.

Динаміка  комп­лексного показника працездатності як протягом дня, так і впродовж тижня свідчить про те, що найбільш стомлюються діти, які навчаються в загальноосвітній школі. Аналогічну картину ми маємо за даними зміни обсягу короткотривалої зорової пам'яті у дітей за­лежно від умов навчання. Оцінювання рівня невро­тизації у дітей, які навчаються в різних умовах, за­свідчило, що в кінці навчального року найвищий відсоток невротизації відзначався у дітей, які навча­ються в умовах загальноосвітньої школи (58,3 %), а найнижчий — в учнів 1-го класу при дитячих садках.

 Таким чином, найбільш сприятливі умови для навчально-виховного процесу створені у класах при дитячих  садках. У таких закладах наприкінці навчального року відзначалися сприят­ливі показники функціонального стану організму та низький відсоток рівня невротизації у дітей.

Ось чому вам необхідно звернути увагу на деякі аспекти підготовки дитини до школи. Насамперед до­речно проконсультуватися у спеціалістів, якщо дити­на стоїть на обліку з приводу будь-якого захворюван­ня. На початку шкільного навчання це захворювання може загостритися.

Для оптимізації роботи нервової системи можна пропонувати дітям слухати класичну музику: твори Моцарта, Бетховена, Вівальді. Слід обмежити пере­гляд телевізійних передач, особливо у вечірній час, до 2-х годин на тиждень. Пропонуйте дитині часті­ше малювати фарбами, ліпити з м'якого пластиліну, конструювати.