Поради батькам під час підготовки дитини до школи

1. Не лякайте дитину невдачами та майбутніми проблемами в школі.

Часто від батьків можна почути: «Ти все граєшся! Ось підеш до школи  - побачиш, що це не мед!», «Якщо будеш погано вчитися, тебе ніхто любити не буде», «До школи треба готуватися, бо виростеш дурнем» тощо. Ці висловлювання не тільки не сприятимуть появі бажання йти до школи, а навпаки – сформують негативні установки, яким потім дитина намагатиметься знайти підтвердження.

Щоб вона зрозуміла, що її чекає в школі, як учитель спілкується на уроці, які правила поведінки існують, можна погратися з нею «у школу». Учнями можуть бути улюблені іграшки, вчителями – батьки чи сама дитина, по черзі. Запропонуйте «тривожні ситуації» - поясніть, як привітатися, коли заходиш до класу, як піднімати руку, щоб відповісти на запитання, коли і чому вчитель робить зауваження, як відпроситися у туалет під час уроку, і т.п. Особливо це важливо для тих дітей, котрі не відвідували дитячий садок або заняття з підготовки до школи. Як правило, діти швидко звикають гратися «у школу», і процес гри приносить їм задоволення, відтак знижує тривожність, що пов'язана зі вступом до школи, і виникає позитивне ставлення до неї. Треба бути особливо настороженим, коли малюк зовсім відмовляється погратися «у школу». Це свідчить про те, що у вашої дитини з образом школи вже пов'язані досить сильні негативні емоції.

2. Частіше розповідайте малюкові про щасливі миті своїх шкільних років.

Це сприятиме зняттю тривожності, яка пов'язана зі школою.

3. Допоможіть дитині одержати інформацію про школу.

Це дасть їй змогу не розгубитися (від невідомого можна очікувати щось неприємне).

4. Пересвідчіться, що дитина знає своє власне прізвище, ім'я, по батькові, номер телефону, адресу, імена батьків.

Дитина буде впевнена, що ця інформація не дасть їй «загубитися» у великій школі.

5. Вчіть дитину етикету власним прикладом.

Добре, якщо вона засвоїла слова ввічливості і використовує їх у повсякденному житті. Це допоможе їй встановлювати добрі стосунки з оточуючими.

6. Вчіть адекватно реагувати на невдачі та програші.

Допоможіть впоратися з розчаруванням після програшу в грі, запропонуйте потренуватися та спробувати виграти. Відзначайте кожен незначний успіх, підбадьорюйте, проаналізуйте, як поставилися до програшу інші діти, якими різними можуть бути реакції.

7. Привчайте складати свої речі.

Успіх дитини залежить і від уміння організовувати своє робоче місце. Підготуйте вдома для майбутнього першокласника: стіл, стілець, книжкову полицю та вимагайте, щоб свої «шкільні» речі (книжки, ручки, зошити, олівці, альбоми для малювання тощо) він складав самостійно.

8. Привчайте до самостійності та самообслуговування.

Навчіть самостійно вдягатися і роздягатися, охайно складати свій одяг (це знадобиться під час перевдягання на уроці фізкультури, хореографії, прогулянки), стежити за своїм зовнішнім виглядом. Але не лякайте школою – «не навчишся вдягатися, підеш о школи, там тобі. . . !»

9. Намагайтеся «звичні речі» перетворити на «ігрові завдання».

Якщо дитина допомагає вам на кухні готувати обід, розповідайте їй про основні одиниці маси і об'єму. Під час покупок в магазині – попросіть її покласти у корзину певний набір продуктів, але не повторюйте це прохання двічі. Ідучи вулицею, звертайте увагу на рекламу, назви магазинів, відшукуючи знайомі букви, рахуйте дерева, квіти, машини, будинки, називайте кольори тощо.

10. Намагайтеся відповідати на всі запитання малят.

У цьому віці малеча має майже біологічну потребу у пізнанні довкілля. Тому намагайтеся уникати фраз «потім дізнаєшся», «у школі розкажуть», і т.п. Почніть розповідати те, що ви знаєте, закінчуючи тим, що «у школі ти про це дізнаєшся більше».